Новий закон “Про авторське право та суміжні права”. Які зміни відбулись у переліку об’єктів авторського права?



Прийняття євроінтеграційного Закону України “Про авторське право та суміжні права” — довгоочікуваний та впевнений крок України до ЄС, яким ми дійсно можемо пишатися.

Попередній Закон України про “Про авторське право та суміжні права” був прийнятий 1993 року та стійко пережив більше 15 поправок. Накопичені проблеми авторського права в Україні та помилки в законодавстві про авторське, як і в законах інших галузей, потребують оновлення та приведення норм у відповідність до сучасних викликів.

Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) впродовж тривалого часу слідкував за реформою авторського права та вже писав про те, як вона вплине на медіа. Новий Закон України “Про авторське право та суміжні права” містить низку новел, які ми поступово будемо висвітлювати у матеріалах ЦЕДЕМ. Сьогодні ж проаналізуємо, які зміни відбулися у переліку об’єктів авторського права нового Закону 2022 року, порівняно з Законом 1993 року.

Почати слід з того, що список об’єктів авторського права став ширшим. Законодавець додав окремі специфічні риси та характеристики деяким творам. Завдяки такій конкретизації зникнуть прогалини під час вирішення спорів.

Літературні твори

Відразу привертає увагу той факт, що Закон розширив перелік форм у яких можуть існувати літературні твори для отримання ними захисту. Раніше було закріплено, що об’єктами авторського права є літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо).

Закон деталізує, що літературні твори можуть існувати як у письмовій, так і в електронній (цифровій) чи іншій формі.

Звісно, це не означає, що літературний твір у цифровій формі раніше не підлягав захисту. Втім, ця новела пов’язана із тенденцією поширення творів в електронній (цифровій) формі, у тому числі і на просторах Інтернету. Тож у 21 столітті такі твори потребують більш пильної уваги та виділення окремого місця для них у законодавстві. Фактично, новий Закон закріпив де-юре те, що раніше мало місце тільки де-факто.

Фотографічні твори

Закон 1993 року не містив визначення фотографічних творів, а лиш говорив про те, що під захист підпадають як фотографічні твори, так і твори, виконані способами, подібними до фотографії. Новий Закон дає конкретне поняття:

Фотографічний твір – це твір, статично відображений (зафіксований) із застосуванням аналогових, цифрових фотографічних технологій на матеріальному носії чи в електронній (цифровій) формі або із застосуванням лазерних технологій у вигляді об’ємного тривимірного зображення.

Тож Закон, крім іншого, говорить про те, що електронна (цифрова) форма фотографічного твору захищається авторським правом. У Законі 1993 року такої конкретизації не було.

Новий Закон також містить положення про те, що до об’єктів, що не охороняються авторським правом відносяться фотографії, що не мають ознак оригінальності (не є фотографічними творами).

Можемо зробити висновок, що не кожне фото може захищатися авторським правом, а саме – фото підпадає під захист авторського права лиш тоді, коли воно є оригінальним (з вашим творчим підходом, авторським задумом) та коли воно виконується способом, який зазначений у вищезгаданому понятті (застосовані спеціальні технології, зафіксований в окремій формі тощо).

Тексти перекладів для озвучення

Ще одним цікавим нововведенням Закону 2022 року є віднесення до об’єктів авторського права текстів перекладів для озвучення (у тому числі дублювання), субтитрування аудіовізуальних творів іншими мовами.

Щось подібне було у попередньому Законі. І так, і ні. Закон 1993 року говорив про те, що об’єктами авторського права є тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів.

Зміни мають значення. Якщо коротко — нова редакція щодо перекладів є більш універсальною і захищає як переклади українською мовою, так і переклади з української мови. Тобто, якщо раніше захищалися лише тексти перекладів українською, то тепер Закон 2022 відносить до об’єктів авторського права також і тексти перекладу з української мови будь-якою іншою. Це має значення для виходу українських фільмів на міжнародну арену.

База даних

Іншою новелою стало розширення поняття база даних. Закон 2022 року пояснює, що база даних (або компіляція даних) – це сукупність творів, даних або будь-якої іншої інформації у довільній формі, що розташовані у систематизованому або упорядкованому вигляді, що можуть бути доступні за допомогою спеціальної пошукової системи та/або на основі електронних засобів (комп’ютера) чи інших засобів. Авторським правом охороняються бази даних, які за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності.

Значення цієї новели полягає в тому, що це визначення у повній мірі відповідає Директиві ЄС, а отже наближає законодавство України до законодавства ЄС.

Закон 2022 року також містить новели щодо об’єктів, які не охороняються авторським правом.

Проєкти актів

Увагу привертає те, що проєкти актів органів державної влади, органів місцевого самоврядування не охороняються авторським правом. Така новела пов’язана зі специфікою нормотворчої діяльності та потребує деяких пояснень.

Наприклад, згідно з Регламентом Верховної Ради України законопроєкт вноситься на реєстрацію разом з проєктом постанови, списком авторів (фактично – ініціаторів) законопроєкту, пропозицією щодо кандидатури доповідача на пленарному засіданні та пояснювальною запискою.

Тобто до моменту реєстрації законопроєкт вважається твором, який має автора та може бути об’єктом авторського права. Втім після його реєстрації проєкт закону перестає бути таким об’єктом, до роботи з розробки проєкту залучається велика кількість спеціалістів (правозахисні та громадські організації, депутати, науковці тощо) у тій чи іншій галузі, які вносять поправки або пропозиції, та не вважаються авторами в розумінні Закону України “Про авторське право та суміжні права”.

Новини

Новим та суттєвим, особливо для медіа, є заміна формулювання “новин дня та поточних подій” на “новини або інші факти”. Сенс цих змін в тому, що вони розширюють поняття новин, якими вважаються не лише події, що сталися саме сьогодні, а й ті події, що відбувалося в недалекому минулому.

Крім того, положення акцентує увагу на тому, що новині притаманна ознака факту, тобто вона має бути перевірена, достовірна та правдива.

Неоригінальні об’єкти, згенеровані комп’ютерною програмою (програмами)

Регулювання таких об’єктів є необхідним нововведенням, адже вони вже стали невід’ємною частиною сучасного світу та безпосередньо стосуються творів, що згенеровані штучним інтелектом (наприклад deep fake). Неоригінальними ці об’єкти є тому, що вони генеруються комп’ютерною програмою самостійно, без участі особи у її створенні, без творчого підходу, після автоматичного аналізу певних даних (фото та відео).

Штучний інтелект дещо подібний до комп’ютерної програми. Він розроблений таким чином, щоб при отриманні запиту збирати та обробляти певні дані, а потім видавати готове рішення. Таке “рішення” є результатом роботи програми (штучного інтелекту), яка працює подібно до людського мислення.

Ці “рішення” охороняються правом особливого роду (sui generis) – тобто відповідно до спеціальних положень, які відрізняються від загальних. У результаті створення неоригінального об’єкта особисті немайнові права не виникають. Адже ці права можуть виникнути лише у фізичної особи.

Втім деякі суб’єкти (наприклад автори комп’ютерної програми) можуть користуватися правом особливого роду (sui generis) на такий неоригінальний об’єкт. Це означає, що ці особи мають певний обсяг майнових прав відповідно до закону.

cedem.org.ua