Смак - інтелектуальне творіння?

Що лягло в основу справи?

У справі, яка стосувалася прав інтелектуальної власності на смак продукту під назвою "Heksenkaas", виробником якого є компанія Levola, було розглянуто питання порушення авторських прав. Компанія Levola подала позов до Rechtbank Gelderland (окружного суду Гелдерланду, Нідерланди), стверджуючи, що компанія Smilde, яка виробляла аналогічний продукт під назвою "Witte Wievenkaas" для мережі супермаркетів у Нідерландах, порушила їхні авторські права на смак "Heksenkaas". Levola стверджувала, що смак їхнього продукту є твором відповідно до ст. 1 Закону про авторське право.

Ця справа виникла після того, як компанія Levola отримала патент на спосіб виробництва соусу "Heksenkaas" у липні 2012 року, і компанія Smilde почала виробляти аналогічний продукт у 2014 році.

Однак Rechtbank Gelderland в своєму рішенні від 10 червня 2015 року відмовився розглядати питання щодо авторського права на смак "Heksenkaas". Суд вважав, що компанія Levola не зазначила конкретних елементів або комбінації елементів смаку "Heksenkaas", які роблять його унікальним і оригінальним.

Це рішення не влаштувало компанію Levola, і вони подали апеляційну скаргу. Однак Gerechtshof Arnhem-Leeuwarden (Регіональний апеляційний суд, Арнем-Лейворден, Нідерланди) вирішив призупинити провадження у справі через розбіжності у позиціях національних судів та рішення інших судів у схожих справах. Наприклад, Верховний суд Нідерландів визнав можливість надання авторського права на аромати парфумів у 2006 році, в той час як Касаційний суд Франції відкинув таку можливість у 2013 році.

Отже, справа була передана на розгляд Суду Європейського Союзу, де розглядались питання, чи може смак харчового продукту бути об'єктом авторського права та які критерії повинні бути дотримані для надання такого правового захисту.

Чи визнав Суд ЄС смак продукту твором авторського права?

Суд ЄС прийняв рішення стосовно охорони смаку харчових продуктів. Згідно з цим рішенням, Директива 2001/29/ЄС про гармонізацію авторського права в інформаційному суспільстві не надає авторське право на смак харчових продуктів. Суд визначив, що смак може бути визнаним "твором" лише у випадку, якщо він є оригінальним та може бути об'єктивно ідентифікованим. Однак, з огляду на суб'єктивний характер смаку та його залежність від індивідуальних смакових уподобань споживачів, Суд прийшов до висновку, що авторське право на смак харчового продукту відсутнє.

Крім того, Суд вказав, що, незважаючи на сучасний рівень розвитку науки, не існує технічних засобів, які здатні точно відрізнити смак одного харчового продукту від ідентичного смаку іншого.