Віконсалт. | Право інтелектуальної власності як інструмент регулювання 

Право інтелектуальної власності як інструмент регулювання

© VICONSULT

У наш час ЗМІ, зокрема телебачення та інтернет, багато говорять про інтелектуальну власність, як один з найперспективніших інструментів для бізнесу. Постає питання: «Як користуватися цим інструментом?».

Якщо права на торгові марки, винаходи, промислові зразки та інші об’єкти інтелектуальної власності, які вже себе зарекомендували з гарного боку, можна придбати у вигляді ліцензії на використання, то що робити з тими об’єктами, які тільки створено?

Розглянемо, зокрема, такі об’єкти інтелектуальної власності, як винаходи і корисні моделі. Ці об’єкти вважаються найдорожчими, якщо говорити про новостворені. Проте, саме вони є найбільш ризикованими. Можливо, саме тому власникам доводиться складно при спробі отримати прибуток від цієї власності.

Отже, власником винаходу або корисної моделі може бути як юридична особа, так і фізична особа.

В першому випадку власник здебільшого володіє конкретним патентом на винахід (корисну модель), або можливо ноу-хау, який було створено в результаті поставленої задачі винахіднику, рідше шляхом укладання договору з власником вже відомого технічного рішення. У випадку створення винаходу (корисної моделі) на замовлення труднощі перед винахідником постають творчі. Це вже справа часу, таланту творця та коштів, вкладених в дослідження проблеми. Ці кошти юридична особа і надає.

Є інший варіант, коли винахід (корисну модель) створено, і начебто основна частина роботи вже виконана... Проте, якщо створила цей винахід (корисну модель) людина (винахідник), не маючи бізнесу, виробництва, заздалегідь підготовленого плану дій, що робити тоді? Тут можна говорити про низький рівень обізнаності із процесами комерціалізації у головних суб'єктів — винахідників та розробників науково-технічної продукції (творців інтелектуальної власності).

На сьогодні в цій сфері діяльності це є чи не найбільшими труднощами. Більшість винахідників не знають, що їм робити з їхніми творіннями. Якщо на підприємствах цей процес налагоджено, і група фахівців працює над вказаною задачею, то людина, яка в своєму житті не займалася підприємницькою діяльністю чи бізнесом не знає, що їй робити з цією новою власністю, та як отримати від неї очікуваний прибуток, не кажучи вже про необхідність шукати кошти на доведення винаходу до товару.

Отже, винахіднику доречно знайти покупця патенту. Постає проблема отримання патенту, оскільки в залежності від багатьох факторів це може бути досить дорогою процедурою, зокрема якщо річ іде про отримання прав на винаходи в інших країнах, що доречно при плануванні розповсюджувати вже готовий товар чи послугу не лише в Україні.

Найкращим в даному випадку є - шукати інвестора. Певна особа (фізична чи юридична) на основі договору вкладає кошти в нову ідею, з метою отримати прибуток від впровадження цієї ідеї, який вони з винахідником ділять відповідно до умов договору.

Нарешті ми дійшли до тієї основної проблеми, яка постає перед винахідником – знайти інвестора! Теоретично, це не так складно, а от на практиці виявляється навпаки.

Здавалося б все так просто, але чомусь в нашій країні більшість винаходів лишаються на стадії ідеї або патенту України, який поважно винахідник демонструє своїм знайомим, а прибутку від нього не отримує. Чому так? Теоретично, це не так складно, а от на практиці виявляється навпаки. Можливо все це через необізнаність винахідників, можливо через їх недовіру. Це питання турбує багатьох.

Я вважаю, головне не зупинятися. Сьогодні існує багато можливостей налагодити ділові контакти винахіднику з потенційними інвесторами або партнерами. Зокрема, це:

  • Інтернет-біржа промислової власності (http://www.ip-centr.kiev.ua) при Українському центрі інноватики та патентно-інформаційних послуг. Серед послуг Біржі: надання методичної допомоги з питань управління об’єктами промислової власності; надання рекомендацій з питань формування відомостей про об’єкти інтелектуальної власності, які пропонуються клієнтом для розміщення на сторінках Біржі; розміщення на сторінках Біржі інформаційних матеріалів клієнта; надання методичної та практичної допомоги з питань укладання договорів передачі права та ліцензійних договорів; різноплановий моніторинг ринку промислової власності в інтересах клієнта; здійснення різнопланових пошуків патентної, науково-технічної, економічної, юридичної та ін. інформації.
  • Європейська мережа підприємництва (EEN), що пропонує широкий спектр послуг: отримання доступу до ринкової інформації, вирішення юридичних питань, визначення потенційних бізнес-партнерів у Європі, підтримка інновацій та трансферу технологій. EEN налічує майже 600 партнерів з 55 країн світу, 4,000 досвідчених спеціалістів. EEN незважаючи на назву є глобальною мережею, що охоплює 55 країн Європи, Азії та Америки.
  • Національна мережа трансферу технологій НТТН.
  • Мережа трансферу технологій України (МТТУ), члени якої надають клієнтам послуги, спрямовані на пошук українських і зарубіжних партнерів у сфері трансферу технологій, а також допомогу у налагодженні технологічного співробітництва між зацікавленими сторонами (продавцем і покупцем технології).

Проте, перш ніж почати пошук, винахідник має розуміти, що він повинен здійснити ряд дій для переконання потенційного інвестора в тому, що він не втратить свій капітал, а примножить його, вклавши кошти. Винахідник має надати своєму технічному рішенню товарного вигляду, щоб зацікавити інвестора.

В цьому можуть допомогти:

  • Експертиза та патентний захист. Наукова і науково-технічна експертиза — дослідження, перевірка, аналіз та оцінка науково-технічного рівня об'єктів експертизи і підготовка обгрунтованих висновків для прийняття рішень щодо таких об'єктів. Наукова і науково-технічна експертиза, у тому числі на стадії практичного застосування розробок (впровадження, використання, наслідки використання тощо), проводиться науково-дослідними організаціями та установами, вищими навчальними закладами, іншими організаціями та окремими юридичними і фізичними особами, які акредитовані на цей вид діяльності. Патент – документ, який вказує на те, що розробка належить конкретній особі. Якщо об’єкт вже захищений патентом, це означає, що він вже отримав позитивну оцінку експертів, особливо якщо патент – це патент на винахід. Цей документ підтверджує якість розробки.
  • Маркетингові дослідження та створення діючих зразків. Щоб втілити інновацію у новий товар, необхідні обладнання, технологія виробництва, економічні розрахунки, матеріали, приміщення тощо. Часто саме на цій стадії проектування інноваційного продукту виявляється набагато більше проблем. На етапі проектування майбутнього продукту необхідне набагато детальніше (аніж попереднє) дослідження конкурентного середовища, а саме визначення: конкурентів; постачальників сировини, матеріалів; їх цінової політики; перспектив розвитку даного сегмента ринку.
  • Технологічний аудит. Основною метою технологічного аудиту є виявлення тих технологій, що мають потенціал комерціалізації. Інша мета — визначення шляхів і способів виведення цих технологій на ринок.

Можна говорити про те, що основною проблемою, яка стоїть перед комерціалізацією винаходів (корисних моделей), є низький рівень обізнаності із процесом насамперед у головних суб'єктів — винахідників та розробників науково-технічної продукції (творців інтелектуальної власності). Процес цей складний, проте позитивний результат – це гідний трофей за зусилля. Винахідники не мають зупинятися лише на створенні винаходу (корисної моделі), адже як би не було складно, отримання прибутку від ідей – це не міф, а реальність. Справа в тому, що процес комерціалізації інтелектуальної власності в Україні не є звичною процедурою, економіка країни не стабільна, ризик дуже великий, тому далеко не кожен спроможне наважитися на такий ризик . Якщо не зупинятися і йти до бажаного результату все вийде!

Ірина Новак

Спеціаліст в сфері інтелектуальної власності

ТОВ Віконсалт Про

Опубліковано: "Юридична Газета" 21 травня 2013 р., №21