Історія патентного законодавства
© VICONSULTВ старі часи патенти видавались владою, найчастіше монархами, і підтверджували право на монопольне виробництво й продаж деякого товару, послуги чи винаходу. Патент закріплювався печаткою так, аби вона залишалась непошкодженою при використанні документу. Існує думка, що перший патент було видано в 1421 році у Флоренції. Взагалі стверджують, що історія патентного законодавства взяла початок в Венеціанській республіці в 1474 році з указу, що вимагав повідомляти владу про реалізовані на практиці винаходи, з метою запобігання використання винаходів третіми особами. Для прикладу, у 1594 році Галілей отримав такий патент Венеції на пристрій для перекачування води. Хоча також є версія, що першим патентом було право давньогрецького кулінара на деяке тістечко в 500 році нашої ери. Надалі патентне законодавство розвивалось в Європі, а саме за сприяння «Патентного закону Франції» та «Статуту про монополії» в Англії, які власне закріплювали права патентовласника. В наш час із порушеннями реалізації виключних прав інтелектуальної власності бореться Electronic Frontier Foundation.
Важливо! США були першою країною в світі, де пріоритет патенту надавався за принципом «перший, хто винайшов», однак після 16 вересня 2012 року перейшли на систему «перший, хто подав заявку», яка й практикується в більшості країн в наш час.
Міжнародний патент сприяє підвищенню ділової кваліфікації, репутації для споживачів та становища на ринку, що робить позитивним гудвіл, тобто збільшує купівельну вартість компанії над наявними активами. За даними Всесвітньої організації інтелектуальної власності нині близько 84% активів найбільших компаній – нематеріальні. Ідеї та інноваційні дослідження визначають лідерів на ринку та потенціал підприємства, тому торгівельна війна між Америкою та Китаєм переходить в площину інтелектуальної власності. Яскравим прикладом є капіталізація всім відомого бренду Кока-Кола. Ця компанія функціонує вже більше 130 років завдяки стратегії створення додаткової вартості шляхом зростання пізнаваності бренду, що досягалось постійними інвестиціями в спорт, кіно та мультфільми, рекламу та персоналізацію товару.
Компанія Макдональдс досягла світового признання та стала загальновідомою, тому ніхто не зможе зареєструвати фірму з ідентичною назвою в інших 45 класах товарів та послуг. Впізнаваність у певній фокус-групі та фінансове зростання характеризують і компанію Старбакс, що як і попереднє підприємство знайшли розвиток у франчайзингу. А ось вітчизняний приклад протилежного, тобто реєстрації назви лише для визначеного класу товарів: підприємство Омега по виготовленню годинників та авто-компанія Омега, діяльність яких не пересікається та проходить незалежно в різних галузях. Також вартий уваги такий приклад: усім відомий з дитинства мультфільм Простоквашино зареєстрував свої авторські права не лише як кінопродукт, тому виробники молочної продукції згодом були вимушені купувати право на використання назви та маркетингової концепції.
Варто зазначити, що в США ексклюзивне право Крістіана Лубутена, що включає право на використання "червоного кольору (відтінок Pantone 18 1663TP), нанесеного на підошву туфлі" захищено законом. Однак цього недостатньо для захисту в європейських судах, що досі є суперечним питанням щодо функції кольору як такого при патентуванні.
Цікаво знати! Мартін Шкрелі («Turing Pharmaceuticals») придбав за $55 млн. права на життєво важливі ліки для хворих на СНІД і рак «Daraprim», після чого підняв на нього ціну з $13,5 до $750.
Вашій увазі список винаходів, що мали найбільший вплив на сучасний цивілізований світ.- Банкомат - Лютер Джордж Сіміян від 1939 року одержав 20 різних патентів на свій винахід і створив корпорацію «Сітігруп» для поширення своєї ідеї. Однак через 6 місяців банк заявив, що попит на банкомати занизький. Дон Ветцель також отримав патент і був творцем концепції сучасного банкомата, перший з яких був встановлений у Нью-Йорку. За останні 5 років встановлено більше банкоматів, ніж за попередню чверть століття; зараз їх кількість перевищує величину банківських філій приблизно в 4 рази, вони навіть встановлені на круїзних та військових кораблях.
- Кредитна картка - в 1951 році Національний Банк ім. Франкліна в Нью-Йорку представив першу кредитку. В 1966 році група банків об’єдналася і створили MasterCard International. При чому Банк Америки випустив першу картку BankAmericard (зараз Visa) в 1958. Ідея поширилась спочатку як пристрій, що заощаджує час, а не як форма кредиту. В наші дні Visa, MasterCard і American Express використовуються по всій планеті.
- Рентгенівські промені - електромагнітне випромінювання було відкрито в кінці XIX століття німецьким фізиком Вільгельмом Рентгеном. Існує версія, відповідно до якої дружина принесла Рентгену вечерю, і коли вона ставила тарілку на стіл, вчений звернув увагу, що її кістки просвічують крізь шкіру. Достовірно відомо, що Вільгельм довгий час відмовлявся отримувати патент, не рахуючи свої дослідження джерелом доходів.
- Літак - в 1903-му році американським винахідникам братам Райт вдалося успішно випробувати свій «Флаєр - 1», оснащений двигуном. Він знаходився в повітрі цілих 59 секунд і пролетів над долиною 260 метрів. Ця подія вважається моментом зародження авіації.
- Телебачення - Португальський професор Адріано Де Пайва і російський винахідник Порфирій Бахметьев незалежно один від одного ще в 19 ст. висунули ідею пристрою, здатного передавати зображення по дротах. У 1907 році Макс Дикманн продемонстрував перший телевізійний приймач з екраном розміром 3х3. У тому ж році Борис Розінг довів можливість застосування катодно-променевої трубки для перетворення електричного сигналу в видиме зображення. У 1908 році вірменський фізик Ованес Адамян отримав патент на двокольоровий апарат для передачі сигналів. В кінці 20-х років 20-го століття в Америці був розроблений перший телевізор, зібраний російським емігрантом Володимиром Зворикіним. Йому вдалося розбити світловий промінь на синій, червоний і зелений кольори і отримати кольорове зображення. Свій зразок він назвав «іконоскопом». Однак на Заході «батьком телебачення» вважають шотландця Джона Лоджі Берда, який запатентував пристрій, що створює зображення з восьми ліній.
- Мобільний телефон - з'явився в 70-х роках ХХ століття. Коли Мартін Купер - співробітник компанії Motorola з відділу по розробці портативних пристроїв показав колегам кілограмову трубку, вони не повірили в успіх нового винаходу. Прогулюючись по Манхеттену, він подзвонив зі своєї «цегли» Джоелу Енгель, начальнику відділу досліджень компанії-конкурента Bell Laboratories, і першим застосував нові технології на практиці. За 15 років до Купера радянський вчений Леонід Купріянович теж успішно проводив подібний експеримент. Тому питання про те, кому належить пальма першості в сфері портативних пристроїв досить спірне.
- Комп'ютер - у 1941-му році німець Конрад Цузе створив механічну обчислювальну машину Z3, яка володіла всіма властивостями сучасного комп'ютера, але працювала на основі телефонних реле. У 1946-му естафету продовжив Джон Моклі, та представив світу перший електронний комп'ютер ЕНІАК. Пройшли десятиліття, перш ніж величезні машини, що займають цілі кімнати, перетворилися в компактні пристрої, які з'явилися лише в кінці 70-х років минулого століття.
- Інтернет - Під час Холодної війни Міністерство оборони США використовувало проект агентства ARPA для передачі даних на відстані без використання пошти та телефону. У 1969-му році ця мережа зв'язала комп'ютери кількох університетів, через 4 роки приєдналися й інші установи, а з винаходом E-mail кількість бажаючих поспілкуватися в мережі стало рости в геометричній прогресії. Сьогодні в світі налічується вже 3 мільярди користувачів інтернету.
- Електромобіль - До 1899 року інженер-ентузіаст Іполит Романов створив кілька моделей електричних кебів для невеликих міст, а також електричний омнібус на 17 пасажирів. Ним же була розроблена схема міських маршрутів і отримано дозвіл на роботу, правда, під особисту відповідальність. Тоді проект Іполита Романова визнали комерційно невигідним, однак його омнібус став прабатьком сучасного тролейбуса.
- Парашут - Вперше ідея прийшла в голову Леонардо да Вінчі. Через кілька століть у 1912-му році американець Беррі стрибнув з парашутом з літака, і зміг вдало приземлитися. А інженер Гліб Котельников зробив парашут з шовку і упакував його в компактний ранець. Щоб перевірити, наскільки швидко він розкриється, випробування проводилися на рухомому автомобілі. Так був придуманий гальмівний парашут як система аварійного гальмування. Напередодні Першої світової війни вчений запатентував свій винахід у Франції.
Суб’єкти ринку поділили авторство українських патентів наступним чином: 59% - компанії, 34% - приватні особи, 5% - навчальні заклади, 1% - держава. В Україні патенти з найвищою вартістю належать Ge Video Compression – $42 750 000; наступною є фармацевтична компанія BAYER – $22 720 000, що демонструє звіт «Інновації України».
Як зазначає Вікторія Власенко в інтернет-віснику «Дім інновацій», з 2007 р. українці оформили 5 600 патентів у 19 країнах. Найбільше, спільних з українцями винаходів належить компанії Samsung. Також наші громадяни активно співпрацюють з United Technologies Corporation, що виготовляє авіадвигуни, кліматичні системи, авіакосмічне обладнання та інше. Також знайдено 78 000 публікацій наших співвітчизників в базі Web of Science. Щороку в нас реєструється близько 13 000 патентів і така динаміка залишається незмінною, при чому всього близько чверті від усіх заявок - патенти на винаходи. Решта – патенти на корисну модель, які по факту видаються під відповідальність заявника.
В Україні найбільше патентів зареєструвала американська фірма Qualcomm – 644. Серед університетів рекордсмен – Національний університет біоресурсів і природокористування, в котрого 579 патентів (313 з них як Національний аграрний університет). Ще 405 – за Національним університетом харчових технологій, 211 – за Національним гірничим університетом. Проте патенти у ВНЗ оформляють в більшості своїй для звітності з наукової роботи, тому не часто вони надалі монетизуються. Тому для стимулювання інноваційного розвитку варто вдосконалювати законодавчу базу для університетів та створювати там центри трансферу технологій.
На рівні з аграрною галуззю та промисловістю до трійки найперспективніших для України напрямів економіки входять інформаційні технології (IT), що останні кілька років формує 3% ВВП держави. Головні експортери вітчизняних IT-продуктів – аутсорсингові компанії, що займаються програмним забезпеченням для клієнтів із США та Європи. Так Google придбав вітчизняний стартап Viewdle за $30 млн, а Snapchat – перейшли до Looksery за $150 млн, оскільки в цих проектів уже був при собі портфель патентів.