Апеляційна палата НОІВ та її нові можливості
© VICONSULT16.06.2020 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення Національного органу інтелектуальної власності (далі-НОІВ), а 10.07.2020 його підписано Президентом України.
На виконання положень Закону буде створено НОІВ шляхом визначення державної організації, яка виконуватиме його функції, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
Функції НОІВ виконуватиме державна організація, що буде створена на базі державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (заклад експертизи), та належатиме до сфери управління Мінекономіки.
З прийняттям зазначеного Закону систему інтелектуальної власності очікують значні зміни, які, зокрема, торкнуться і діяльності Апеляційної палати в системі НОІВ.
Законом визначено, що Апеляційна палата – колегіальний орган НОІВ для розгляду заперечень проти рішень НОІВ щодо набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності, заяв про визнання прав на об’єкти інтелектуальної власності недійсними повністю або частково, та розгляду інших питань, віднесених до його компетенції цим Законом, іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами.
Наразі до компетенції Апеляційної палати відноситься розгляд заперечень проти рішень Мінекономіки щодо набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності та заяв про визнання знаків добре відомими в Україні.
Новелою є те, що з прийняттям Закону до повноважень Апеляційної палати віднесені ще й функції розгляду заяв про визнання прав на об’єкти інтелектуальної власності недійсними повністю або частково.
До цього, визнання об’єктів інтелектуальної власності недійсними повністю або частково відбувалося лише у судовому порядку. Отже, відтепер у зацікавлених осіб з’явиться можливість обирати компетентний орган.
21.07.2020 р. Верховною Радою України було прийнято ще два законопроекти – № 2258 та № 2259, які стосуються внесення змін до ключових Законів в сфері інтелектуальної власності.
Зазначені Законопроекти наділяють Апеляційну палату повноваженнями визнавати права на винахід (корисну модель) недійсними повністю або частково з підстав невідповідності винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності.
Заява про визнання прав на винахід недійсними може бути подана до Апеляційної палати протягом дев’яти місяців з дати публікації відомостей про державну реєстрацію винаходу.
Заява про визнання прав на корисну модель недійсними може бути подана до Апеляційної палати протягом усього строку чинності майнових прав на корисну модель та після припинення їх чинності.
Права на винахід (корисну модель), визнані недійсними Апеляційною палатою, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати, наступної за датою державної реєстрації винаходу (корисної моделі).
Така процедура дозволить активізувати визнання недійсними патентів, які видані без проведення кваліфікаційної експертизи, під відповідальність власника.
Щодо промислових зразків.
Заява про визнання прав на промисловий зразок недійсними може бути подана протягом усього строку чинності майнових прав на промисловий зразок та після припинення їх чинності.
Права на промисловий зразок, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати державної реєстрації промислового зразка.
При цьому щодо промислових зразків у законопроекті зазначено про неможливість повторної реєстрації промислового зразка який визнаний судом або Апеляційною палатою таким, що не відповідає умовам надання правової охорони. Щодо винаходів та корисних моделей такого застереження не передбачено.
В розрізі знаків для товарів і послуг суттєві зміни стосуються можливостей будь-якої особи подати мотивоване заперечення щодо невідповідності наведеного в заявці позначення умовам надання правової охорони до закладу експертизи протягом трьох місяців від дати публікації відомостей про заявки. Особа, яка подала таке заперечення на стадії експертизи заявки, має право на оскарження рішення щодо цієї заявки в Апеляційній палаті.
Законодавці чітко зазначили, що дострокове припинення дії торговельної марки відтепер буде можливе лише за умови доведення факту її безперервного невикористання протягом п’яти років.
Такі розширені повноваження Апеляційної палати підуть на користь заявникам та третім особам, оскільки дозволять суттєво скоротити час на вирішення спірних питань та одночасно одержати кваліфіковану допомогу.
Поки що не оприлюднені розміри зборів за таки дії, проте можна очікувати, що вони будуть суттєво нижчі ніж судові витрати.
З практики роботи Апеляційної палати можна стверджувати, що вирішення питань, що належать до її компетенції проходять швидше та легше ніж у суді. До того ж, склад Апеляційної палати буде формуватися із вузьких спеціалістів, які мають тривалий досвід роботи у сфері інтелектуальної власності, тож і якісний розгляд справ гарантовано.
Наразі, поки зазначені зміни не вступили в дію Апеляційна палати працює в попередньому режимі. Нагадаємо, що право на звернення до Апеляційної палати має заявник або його представник із запереченням проти рішення Мінекономіки у наданні правової охорони за заявками на: винахід, корисну модель, промисловий зразок, реєстрацію топографії інтегральної мікросхеми, видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг, реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару, міжнародної реєстрації.
Також Апеляційна палата здійснює процедуру визнання знаків добре відомими.
Щодо подальших змін у системі інтелектуальної власності будемо тримати в курсі.