На порозі голоду: як війна проти України вплине на продовольчу безпеку світу

Війна варварської росії проти нашої країни принесла багато бід, серед яких руйнування продовольчої безпеки усього людства. УНІАН розбирався, які проблеми вже сколихнули інші країни, та як українські аграрії та світ можуть протидіяти реальній перспективі голоду мільйонів людей.

Вже півтора місяця наші воїни незламно стоять на захисті Батьківщини, а кровожерлива російська орда руйнує все на своєму шляху в українських містах і селах. У цій війні наші громадяни боронять не лише свою землю від путінської навали, а й захищають мільйони людей світу від голоду.

Як заявили в ООН, у зв’язку з російсько-українською війною світу загрожує масовий голод і продовольча криза.

"Війна в Україні вже порушила ланцюги поставок і викликає стрімке зростання цін на паливо, продукти харчування і транспорт. Ми повинні зробити усе можливе, щоб запобігти хвилі голоду і краху глобальної продовольчої системи", - сказав генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.

І це занепокоєння є абсолютно доречним, оскільки Україна забезпечувала продовольством близько 400 мільйонів людей світу, окрім сорока мільйонів українців. Така кількість споживачів отримувала з нашої країни зернові та продукти їх переробки, олію, мед та інше.

За словами президента України Володимира Зеленського, в багатьох країнах Азії, Африки, навіть у Європі можуть виникнути надзвичайні проблеми з доступом до базових продуктів, з цінами на продовольство.

"Сталася глобальна катастрофа! Росія знищила глобальну архітектуру безпеки, нанесла потужний удар по міжнародним відносинам. Але це тільки початок. За цією війною може прийти глобальна продовольча криза. Чим довше не буде миру на українській землі, тим менше продовольства з України отримає світовий ринок", - заявив голова держави.

Які аграрні культури будуть у дефіциті

Наслідки російської війни проти України вже відчули на собі багато країн. Зокрема, відбувся ріст цін на продовольство та почав відчуватися дефіцит окремих продуктів.

"Вже в березні індекс світових продовольчих цін зріс на 12,6 відсотків. Зокрема, на зернові світові ціни зросли на 17 відсотків, рослинні олії на 23 відсотки, цукор на 6,7 відсотків. Очікується подальше зростання світових цін на сільгосппродукцію", - сказав агенції УНІАН кандидат економічних наук Олександр Хмелевський.

Генеральний директор компанії Industrial Management Company Валерій Кирилко звернув увагу, що світ почав готуватися до перебоїв у постачанні пшениці та ячменя.

"Олійні та зернові культури будуть страждати від скорочення насаджень в Україні. Порушення в вирощуванні ярих культур матиме потенційно серйозні довгострокові наслідки у всьому світі - скорочується використання добрив. Найбільше постраждають кукурудза та соняшник в Україні та урожай пшениці, яка була посіяна минулої осені", - підкреслив Кирилко.

Але найбільше світові ринки постраждають від дефіциту соняшникової олії, значну частину якої до війни поставляла наша країна.

"Виробництво олії впаде тому, що поки немає ясності, як пройде посівна. По друге, багато буде залежати від того, чи будуть пошкоджені переробні заводи. По-трете, основна частина олії перевозилася морем, а цей шлях зараз заблокований. Найближча альтернатива Китай, але вони виробляють та експортують лише 13 відсотків соняшникової олії в світі", - наголосив гендиректор.

Світ має усвідомити що всі вже наявні проблеми від російсько-української війни - це лише початок. Якщо не посприяти швидкому завершенню цієї агресії, то наслідки можуть бути катастрофічними - нестача харчів та голод мільйонів людей у багатьох не дуже заможних країнах, передусім у Африці та Азії.

Подвиг українських аграріїв

Минулого року українські аграрії завершили збір врожаю зернових та олійних культур рекордом у 106 млн тонн, що є абсолютним максимумом за всю історію незалежності нашої держави.

З приходом на українські землі російських загарбників гостро постало питання з експортом тогорічних запасів, яких достатньо аби прогодувати українців і також продати частину іншим країнам.

"Україна має суттєві запаси продовольства ще минулого врожаю. Навіть скорочення виробництва цього року дозволить повною мірою забезпечити потреби українців. Проте, війна зруйнувала експортну інфраструктуру України. Переважна частина експорту здійснювалася через чорноморські та азовські морські порти. Зараз порти або захоплені ворогом, або зруйновані, або блоковані. Тому українським підприємствам доводиться змінювати логістику та експортувати аграрну продукцію залізницею до Європи, а вже далі через морські порти в країни Азії та Африки", - зазначив експерт Хмелевський.

Він наголосив, що все це збільшує витрати на транспортування та зменшує обсяги експорту української аграрної продукції.

У Міністерстві аграрної політики і продовольства України працюють над тим, щоб в умовах війни наростити національний експорт аграрної продукції в обсягах на рівні 1,5 млн тонн у місяць.

"Залізничними шляхами експортували в лютому 150 тисяч тонн сільськогосподарської продукції, в березні - 300 тисяч тонн. У потенціалі можна досягнути 1,5 млн тонн. Є аналіз усіх пунктів, працюємо, щоб використати всі можливості", - підкреслив перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький.

Разом з тим, щоб і в майбутньому забезпечувати продовольчу безпеку не тільки України, а й світу, вітчизняні аграрії, попри велику кількість загроз, почали весняно-польові роботи в усіх областях нашої країни, крім Луганської. Загалом на 13 квітня вже засіяли більше одного мільйона гектарів ярих культур із прогнозованих 13,6 мільйона.

В Мінагрополітики зазначили, що навіть якщо Україна засіє лише 70 відсотків наявних площ, в країні все одно залишиться достатньо продукції як для внутрішнього споживання, так і для експорту, тому наша держава продовжить забезпечувати світову продовольчу безпеку.

Що треба зробити

В складних умовах сьогодення українські аграрії роблять все можливе, щоб світ не зазнав масового голоду, проте й інші країни мають допомогти Україні швидко перебудувати шляхи поставок продовольства. У процес налагодження нових логістичних зв’язків мають, у першу чергу, бути залучені ті країни, з якими ми маємо західний кордон.

Це зараз і відбувається. Днями міністр сільського господарства Литви Кестутіс Навікас обговорив з міністром аграрної політики та продовольства України Миколою Сольським питання експорту українських зернових з залучення литовських портів. Навікас повідомив, що транспортне відомство Литви опрацьовує питання відправлення найближчим часом тестового потяга з України об’ємом 2 тисяч тонн.

Іншим напрямком роботи має стати скасування обмежень на поставки української аграрної продукції на європейський ринок. Ці квоти та інші обмеження давно не відповідають вимогам часу.

"Українським аграріям дуже допомогло б скасування діючих обмежень на експорт та імпорт товарів. У рамках Угоди про асоціацію з ЄС, а також договорів про вільну торгівлю для України за деякими товарними позиціями були встановлені тарифні квоти, які дозволяли вітчизняним виробникам експортувати продукцію до країн Євросоюзу за пільговою чи нульовою ставкою мита. У разі використання всіх квот Україна все одно могла постачати продукцію, але сплачуючи мито у повному обсязі", - зазначила екс-голова Держслужби України з питань безпечності харчових продуктів Владислава Магалецька.

Вона вважає, що введення низки торгових пільг для України з боку інших країн дозволить спростити умови експортно-імпортних операцій та забезпечити двосторонню торгівлю найнеобхіднішими товарами.

Україна на власних запасах та нових, нехай поки не рекордних, урожаях зможе протриматись достатньо довгий період. А от іншим країнам варто задуматись, чим їм годувати своїх громадян та убезпечити їх від продовольчої кризи, яка неминуче принесе глобальні наслідки, якщо війна на теренах України буде затяжною. Нам лишається робити те, що в наших силах, і вірити в українську перемогу.

https://www.unian.ua/