Як юридично правильно оформити права на розроблене програмне забезпечення

Для більшості компаній програмне забезпечення є ключовим активом, але саме у сфері IT найчастіше виникають помилки з оформленням прав. Багато бізнесів вважають, що достатньо заплатити розробнику – і всі правові питання автоматично врегульовані. Насправді авторське право, як правило, виникає у того, хто створив код, і без правильно оформлених документів компанія може не володіти власним продуктом, навіть якщо повністю за нього заплатила.

Юридично чисте програмне забезпечення починається з договору. Це може бути договір про надання послуг, підряд, аутсорсинг чи трудовий договір із працівником. Головне – чітко прописати, що створені комп’ютерна програма, код, модулі, документація й усі результати роботи передаються замовнику з моменту їх створення або підписання відповідного акта. У договорі варто зафіксувати гарантії оригінальності коду, порядок передачі вихідного коду, заборону повторного використання розробником, а також конфіденційність і вимоги до використання сторонніх бібліотек. Важливо, щоб технічне завдання було оформлене в письмовій формі чи як додаток до договору – це доказ, що конкретний продукт створений у рамках співпраці, а не є попереднім напрацюванням розробника.

Не менш важливий документ – акт приймання-передачі робіт. Саме він підтверджує факт створення програмного забезпечення та передачу виключних майнових прав. Без акта права фактично залишаються у розробника, навіть якщо в договорі написано протилежне. У більш складних або довгострокових проєктах складають окремий акт про передачу виключних майнових прав, де перелічують усі елементи ПЗ: вихідний і об’єктний код, дизайн, конфігурації, скрипти, документацію, модулі та оновлення.

Часто компанії забувають про базові речі: угоди про нерозголошення (NDA), правила роботи з репозиторіями, порядок затвердження релізів або не встановлюють вимоги до використання open source. Порушення умов ліцензій типу GPL чи Apache може створити ризики при комерційному розповсюдженні продукту чи під час перевірки інвесторів.

Типові помилки стартапів зводяться до одного – відсутність документів. Найчастіше немає договору з фрілансером, немає актів, код розробляли різні люди, але їхній вклад не оформлений, або частина коду створена до укладання договору. Часто проблеми виявляються вже на етапі залучення інвестицій або під час due diligence, коли з’ясовується, що компанія не може підтвердити, що справді володіє своїм продуктом.

Правильно оформлені права на програмне забезпечення дають компанії повний контроль над продуктом: можливість модифікувати його, продавати, ліцензувати, отримувати інвестиції, передавати технологію партнерам і безпечно виходити на міжнародні ринки. Оформлення всіх документів – це невелика частина роботи у порівнянні з тим, які ризики виникають, якщо її не зробити вчасно.