Інтелектуальна власність як актив бізнесу: як правильно сформувати IP-портфель

Більшість українських компаній досі сприймають інтелектуальну власність як формальність – реєстрацію торговельної марки “про всяк випадок” або захист логотипа після появи конкурента. Насправді ж об’єкти інтелектуальної власності є повноцінними нематеріальними активами, які формують ринкову вартість бізнесу, впливають на його інвестиційну привабливість та визначають конкурентну стійкість. Грамотно сформований IP-портфель – це не набір випадкових реєстрацій, а системний підхід до управління ключовими активами компанії.

IP-портфель – це сукупність усіх об’єктів інтелектуальної власності, які використовуються бізнесом та належним чином оформлені юридично. До нього можуть входити торговельні марки, промислові зразки, винаходи, авторські права, програмне забезпечення тощо. Важливо не лише зареєструвати ці об’єкти, а й правильно структурувати права на них відповідно до бізнес-стратегії.

Формування IP-портфеля завжди починається з аудиту. На практиці часто з’ясовується, що логотип створював дизайнер без належної передачі майнових прав, програмний код юридично належить розробнику, а дизайн упаковки не має жодної правової охорони. У таких випадках компанія фактично використовує активи, права на які оформлені неналежним чином. Це створює ризики під час масштабування, залучення інвесторів або продажу бізнесу.

Водночас важливо розуміти, що ефективна IP-стратегія не означає необхідність реєструвати все підряд. Портфель має відповідати цілям компанії. Якщо бізнес планує франчайзинг, ключову роль відіграє бренд та його правова охорона. Якщо основна цінність полягає у продукті чи технології, першочерговим стає захист технічних рішень або дизайну. Для IT-компаній критично важливо забезпечити належне оформлення авторських прав на програмний код і контент. Тому рішення про реєстрацію конкретного об’єкта має базуватися не на загальному принципі “щоб було”, а на стратегічному плануванні.

Окрему увагу слід приділяти географії захисту. У сучасних умовах навіть невеликий бізнес часто працює через онлайн-канали продажів і виходить за межі однієї країни. Якщо бренд активно використовується на міжнародному ринку, але охороняється лише в Україні, компанія фактично не захищена в ключових юрисдикціях. Формування IP-портфеля повинно враховувати як поточні ринки, так і перспективи масштабування.

Не менш важливою є правильна структура володіння правами. Інтелектуальна власність має бути оформлена таким чином, щоб не виникало спорів між співзасновниками, а сама компанія могла безперешкодно залучати інвестиції або укладати ліцензійні договори. Під час проведення юридичного аудиту інвестори насамперед перевіряють, кому саме належать права, чи немає обмежень або судових спорів та чи належним чином оформлені відносини з розробниками й підрядниками. Неврегульовані питання інтелектуальної власності можуть суттєво знизити оцінку бізнесу.

IP-портфель також потребує постійного управління. Реєстрація – це лише початок. Необхідно контролювати строки дії прав, відстежувати появу схожих заявок конкурентів, реагувати на порушення та адаптувати портфель до змін бізнес-моделі, зокрема під час ребрендингу або виходу на нові ринки. Без системного підходу навіть зареєстровані об’єкти можуть втратити свою економічну цінність.

Інтелектуальна власність – це не витрати, а інвестиція в довгострокову стабільність компанії. Структурований IP-портфель підвищує капіталізацію бізнесу, спрощує переговори з партнерами та формує додаткову конкурентну перевагу. Саме тому формування та управління інтелектуальною власністю має розглядатися як елемент стратегічного розвитку, а не як другорядна юридична процедура.

Юридична компанія «Віконсалт» супроводжує бізнес у побудові ефективних IP-стратегій – від первинного аудиту до міжнародної охорони та структурування прав. Комплексний підхід дозволяє перетворити інтелектуальну власність із формального атрибута на реальний актив, який працює на зростання вартості компанії.