Платне використання музики в Україні: Міф чи реальність

Фонова музика в закладі харчування є засобом залучення та утримання клієнтів через певну атмосферу, який також вимагає легального публічного використання, навіть якщо це радіомовлення або телетрансляція. Оскільки музичні твори є об'єктом інтелектуальної власності і авторського права, за використання чужої власності у своєму бізнесі, будь то магазин, кафе, бар чи кіоск, потрібно платити.

В Україні станом на сьогодні роялті за музику платять в основному великі ритейлери і відповідальні мережі ресторанів, такі як Silpo, Roshen, АТБ, ресторани Дмитра Борисова, мережа «Наша карта». По факту за рік в нас збирається близько 85 млн. грн. роялті, з них 62 млн. збирала державна УААСП, інші 23 - приватні організації, а якщо в розрахунку на одного з 5 000 авторів, то їх дохід рахується в копійках. Для порівняння в Польщі дані збори сягають 90 млн. євро., у Франції, Великобританії та Німеччині – по 1 млрд. євро, в США - понад 2 млрд.

На початку травня минулого року Україна отримала статус пірата №1 через численні правопорушення у сфері інтелектуальної власності, внаслідок чого нашу країну американцями було включено до Priority Watch List (Звіт 301). Такому стану справ передувала непрозора діяльність організацій колективного управління зі збору винагороди (роялті), яких нараховувалось уже близько 20, посилення інтернет-піратства та використання неліцензійного програмного забезпечення. У відповідь 15 травня 2018 року Верховна Рада підтримала законопроект "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського і суміжних прав", який в жовтні підписав президент Порошенко. 22 квітня 2019 року організації колективного управління (ОКУ) припинили свою дію. Мінекономрозвитку в рамках реформування системи збору роялті на користь митців провели відкритий конкурс 6 - 10 травня 2019 року. До 22 жовтня цього року уже буде ліквідоване Українське агентство з авторських і суміжних прав (УААСП), очолюване Дмитром Костюком, яке раніше виконувало функції державної організації колективного управління.

Комісія з акредитації організацій колективного управління складається з представників міжнародних організацій та громадських об’єднань, що представляють правовласників, посадових осіб Мінекономрозвитку, Мінкульту, Нацради з питань телебачення і радіомовлення. За результатами конкурсу комісія відібрала організації колективного управління, які розподілятимуть винагороду між авторами тексту, виконавцями, виробниками фонограм та відеограм за прозорими процедурами:

Музичне оформлення в закладах громадського харчування допомагає привабити клієнтів, відтак допомагає збільшувати прибутки. Відтак кожен поважаючий себе власник ресторану чи магазину повинен укласти договір на використання музики із правовласниками, до яких у нас відносяться Warner Music Ukraine, Sony Music, Universe Media, Moon Records, УМВГ, Lavina Music, ПП «Світова музика», ТОВ «Чесна музика», Falyosa Family Factory, Best Music, або із акредитованою організацією, що уже співпрацює із виконавцями й авторами. По закінченню місяця кафе подає звіт про те, що і коли грало в закладі, відповідно до чого авторам і рахуються виплати. Якщо це було радіо, то звіт звіряють зі звітом відповідної радіостанції. До того ж в кожної пісні може бути і 5, і 15 авторів, чий заробіток залежить лише від роялті.

Проте плата за музику залежить не від плейлісту, а від заробітку кафе та кількості посадкових місць. Якщо це кав'ярня на кілька столиків, то плата може складати кілька тисяч гривень на рік, а якщо ресторан або великий магазин – то десятки тисяч гривень. Вартість ліцензії на право використання музики становить 2% від обороту підприємства. На щастя, в Законі прописано, що сторони можуть домовлятися. В середньому за домовленістю виходить від 40 грн. за одне посадочне місце. До недавнього часу в Україні працювало близько 20 організацій колективного управління, тому зведеної статистики виплат та боржників не існує. Нині штраф може сягати від 10 мінімальних зарплат до 50 тисяч (37 тис.-185 млн. грн).

Перевірка відбувається так: в магазині або ресторані представник організації колективного управління знімає на камеру кілька відтворюваних треків, при цьому він зобов'язаний показати джерело звуку (колонки). За відсутності відповідного договору перевіряючий виставляє закладу претензію десь на 37 тис. грн за одну пісню, які відбити в суді буде нереально.

Цікаво знати! Сьогодні в Україні немає жодної організації, яка може надати право використовувати будь-яку музику світового репертуару без обмежень, тобто роялті за використання хітів іноземних виконавців іде в «невідомість».

У автора тексту і композитора є авторські права, а у виконавця і виробника фонограм – суміжні, тому потрібно звернути увагу на те, кому і скільки ви маєте платити. Якщо у вашому ресторані використовується виключно жива музика, ви не повинні платити за суміжні права, оскільки ви не використовуєте фонограму. Однак роялті за використання авторського права (текст і мелодія) ви зобов'язані сплатити. Якщо ж у вашому ресторані грає радіо або якийсь музичний канал, за них теж потрібно платити, оскільки договір з провайдером теле- і радіомовлення передбачає лише обмежене використання. Не платити ви можете тільки за музику, що не є авторською, або за твори, чий термін права власності закінчився (наприклад, фольклорна музика або твори, термін охорони суміжних прав яких вже пройшов).

Звертайтеся за індивідуальною консультацією до спеціалістів "ВіКонсалт" та ми допоможемо врегулювати питання використання об’єктів авторського права.